БОЖЕСТВА

Споглядаючи Божества, відчуваючи пахощі принесених у жертву квітів і пахощів, слухаючи священні звуки, куштуючи смаки принесеної в жертву їжі, відчуваючи на тілі краплі освяченої Абсолюту води, всі наші органи чуття очищаються і духовно відроджуються. Таким чином, наша вібрація поступово вирівнюється з божественною вібрацією. Це підносить нашу свідомість, допомагаючи нам усвідомити Брахмана Абсолютної Істини. А це і є мета життя кожної людини.

Верховна Істота вічно присутня в усьому. Немає місця, яке було б відокремлене від Нього. Тому медитувати на Божественне можна будь–коли і будь–де. Проте споглядання фізичних форм, відомих як mūrti, в храмі допомагає нам повністю зосередитися на процесі поклоніння Верховній Істоті. Це і є поклоніння Божественній Силі – залучення всіх наших почуттів до цього священного служіння (sevā). Якщо воно виконується в настрої любовної, безкорисливої відданості (bhakti), то приносить плід знання (jñāna) і звільнення (mukti).

Мурті виготовляються відповідно до вказівок священних писань. Потім ці форми ритуально встановлюють у храмі під час спеціального ритуалу. Саме тоді священик проводить церемонію пранапратіштхи, або освячення, щоб оживити зображення. Пранапратіштха полягає у вдиханні Життя в статую чи зображення. Життя в сенсі Енерґії (прана). Після цього життя повністю утверджується. Цей процес перетворює просту фізичну структуру форми, про яку йдеться, на живе Божество, яке, запрошене таким чином, залишається в ній назавжди. Тому до Божества в усіх аспектах ставляться як до живої, чуттєвої Істоти, виявляючи до нього повагу, як до особливо важливої особистості. Торкання Божества відвідувачами храму, стояння або сидіння спиною до відкритого вівтаря, а також сидіння з витягнутими до мурті ногами вважається образливим і не допускається.

Поклоніння Божественному Прояву, присутньому в мурті, – це більше, ніж просто відвідування храму або прохання про допомогу чи прощення. Це процес, в якому наші чуття і розум повністю задіяні у відданому служінні. Єдина Верховна Реальність (брахман), що проявляється як Бог Сонця Сур’я, милостивий до щирих відданих і дозволяє їм пізнати Себе через Божество, присутнє в храмі. Цей контакт з Божественною Силою очищає наші тіла і розум та наповнює наші серця Любов’ю.

Медитація на мурті вважається однією з найпростіших і водночас найефективніших способів розвитку духовної свідомості. Вона допомагає нам отримати внутрішнє розуміння природи навколишнього світу, сприяє душевному спокою та гармонії з оточенням. Щира відданість Божественному Прояву наповнює нас енергією і підвищує життєвий тонус. Цей досвід особливо мотивує багатьох віруючих до подальшого поглиблення свого зв’язку з божествами. Дари Милості й Благословення, якими наділені віддані, також проявляються у формі захисту і поступового усунення санскари.

Saṃskāra – це слід, залишений у тонкому тілі попереднім досвідом, навіть у попередніх втіленнях. Ця сила несвідомої звички «змушує» нас діяти певним чином, постійно створюючи наслідки і наступні нові причини, які формують і обумовлюють наше життя. Це створює нову санскару, яку ми переносимо в наступне життя. Підкоряючись закону карми (закону причин і наслідків), атман, або душа, що розуміється як індивідуальне «я», постійно втілюється, змінюючи тіло. Це процес постійного отримання плодів діяльності, в результаті якого ми часто відчуваємо страждання. Звільнення від санскару звільняє нас від страждань.

У приміщенні храму є два вівтарі. Головний, навпроти входу, розміщений на сході, де знаходяться чотири мурті. Bhagavan Sūrya, Бог Сонця, є центральним божеством. Він дарує життя і представляє вищий аспект Абсолюту – Любов. Його супроводжують дві богині–дружини (devī): Saraṇyū i Ćhāyā, а також Бог Gaṇapati Deva зі слонячою головою, відомий також під ім’ям Gaṇeśa. Він усуває перешкоди на духовному шляху адептів. Другий вівтар розташований ліворуч від входу, з північного боку. Тут, обличчям на південь, сидить Дакшінамурті, що є формою Шіви. Він уособлює Вселенський Принцип Гуру, духовного вчителя всього світу.

Перед мурті виконуються священні дії. Серед них – ритуали пуджа та араті. Перший, що являє собою персоналізований акт відданості, полягає у приношенні п’яти чи більше елементів, таких як вода, пахощі, їжа, квіти та вогонь, а також у використанні мантр та ритуальних жестів (мудра). Після завершення жертвоприношення священик роздає прасаду – їжу або предмети, благословенні Божественним Милосердям. Прасада буквально означає «заспокоєння». Коли ми перебуваємо у спілкуванні з Божественним, ми заспокоюємо себе у власному Я–атмані. Другий ритуал виконується священиком, а також може бути співслужінням і виконуватися відданими. Це церемонія поклоніння і підношення Божеству предметів поклоніння, таких як пахощі, полум’я лампад, камфора, що горить у лампадці, і запашні квіти, що супроводжується спільним співом і дзвоном дзвонів.

Пуджа знищує всі гріхи і приносить щастя в усі світи, дарує багатство і процвітання, усуває всі перешкоди. Її плодом є бхукті і мукті, тобто процвітання в земному житті і звільнення від колеса народження і смерті. Араті протидіє злим впливам і видаляє несприятливу енергію з навколишнього середовища. Це також умилостивлюючий ритуал, що приносить духовну розраду та умиротворення. Після його завершення віруючі рухом руки передають енергію священного вогню, розміщуючи його на голові. Це благословення осяює розум і серця.